Гурток "ЮНІ ОХОРОНЦІ ПРИРОДИ"

20 квітня

Вітаю та бажаю гарного настрою!

Тема заняття

Практичне заняття. Природоохоронна акція до Дня Довкілля в Україні

Прошу долучитися до акції, щоб зробити нашу країну ще чистішою та красивішою.

13 квітня

Доброго дня!

Тема заняття

Практичне заняття. Віртуальна екскурсія до дендропарку "Нескучне" (м. Тростянець); до "Семи джерел" (с. Шалигіне Глухівського району)

Ознайомитися з матеріалом за посаланням https://gazeta.ua/articles/travels/_dendropark-neskuchne-na-sumschini-idealne-misce-dlya-vidpochinku-na-prirodi/856152

Переглянути відео 

30 березня

ВІТАЮ!

Тема заняття: Європейська екомережа та досвід формування національних екомереж у країнах Європи

Ознайомитися з матеріалом, скласти опорні схеми до теми.

Сутність концепції екомережі.

Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території, збереження ландшафтного і біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Екомережа — це сукупність територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні (Закон України «Про екологічну мережу України»).

Ідею створення Всеєвропейської екологічної мережі (European Ecological Network, або EECONET) як системи взаємопоєднаних, цінних з екологічної точки зору природних територій, запропонувала група голландських дослідників на Міжнародній конференції «Охорона природної спадщини Європи через створення Європейської екологічної мережі» (м. Маастріхт, Нідерланди, 1993 р.). Мережа органічно інтегрується в ідею сталого розвитку і є одним з потужних інструментів її втілення.        Передумовою до виникнення Всеєвропейської екологічної мережі можна вважати зміну поглядів щодо стратегії та тактики охорони природи, переоцінку значення і функціональної ролі заповідних територій. Серед фа­хівців з охорони природи провідних країн поширилося переконання, що заповідні об'єкти та ділянки з різним природоохоронним статусом і режимом виконують передусім не лише функцію збереження та розселення рідкісних і зникаючих, науково або естетично цінних видів біоти, важливих конкретних територій, екосистем, ландшафтів чи інших окремих об'єктів природи, осередків біорізноманіття (біотичний аспект екомережі), а й забезпечують регуляцію біосферних процесів та підтримують екологічну рівновагу, поси­люють здатність біогеоценотичного покриву до самовідновлення (екостабілізуючий аспект екомережі).

Головна мета створення екомережі — загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини, забезпечення сталості існування біосфери через усунення антропогенної фрагментації біогеоценотичного покриву, що склалася в процесі історичного розвитку суспільства, створення його неперервності та функціональної цілісності й посилення за рахунок цього здатності до самовідновлення.

Питання формування Всеєвропейської екомережі було внесено у Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy, або PEBLDS), прийняту на 3-й Всеєвропейській конференції міністрів охорони довкілля (м. Софія, 23— 25 жовтня 1995 p.).

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють процес формування Національної екомережі України, є Закон України «Про екологічну мережу України» (№ 1864-IV від 24 червня 2004 р.) та Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.» (№ 1989 від 21 вересня 2000 p.).

З формуванням, управлінням, збереженням та моніторингом Національної екомережі України також тісно пов'язані Закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про основи містобудування»; «Про охорону земель»; «Про землеустрій»; «Про місцеве самоврядування в Україні»; Водний, Лісовий і Земельний кодекси України та інші нормативно-правові акти України.

У 1992 р. Рада Європи прийняла концепцію Європейської екомережі (European Ecological Network) як ідею всеєвропейської системи охорони природної спадщини європейської спільноти. Європейська екомережа (як фізична мережа природних або напівприродних територій європейського значення) — головний напрям реалізації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, яку затвердили на Конференції міністрів довкілля країн Європи в Софії у 1995 р.

Відповідно до значення елементи екомережі поділяють на п'ять рангів, або рівнів: біосферний, всеєвропейський (континентальний), національний, регіональний, локальний.

До складу Європейської екомережі мають входити такі базові елементи:

·         — природні ядра, або осередки (ядра біорізноманіття, ключові природні території), — це території збереження генетичного, видового, екосистемного і ландшафтного різноманіття, середовищ існування організмів, а також видів та ландшафтів європейського значення. Площа їх може бути різною, залежно від збереженого різноманіття і поширення рідкісних видів, але не менше 500 га для локальних природних ядер. Базовими критеріями відбору природних ядер вважаються такі: 1) можливість їхньої інтеграції в Європейську екомережу; 2) ступінь природності території та її різноманіття; 3) рідкісність різноманіття; 4) наявність ендемічних, реліктових і рідкісних видів; 5) репрезентативність різноманіття; 6) оптимальність розміру і природність меж; 7) антропогенно змінені, але багаті на різноманіття території;

·         — екокоридори, або перехідні зони, — просторові, витягну тої конфігурації структури, що пов'язують природні ядра і включають існуюче біорізноманіття різного ступеня природності, а також території, які підлягають ренатуралізації. їх головна функція — забезпечення взаємозв'язків між природними екосистемами, наприклад, міграційні шляхи. Це можуть бути долини річок, підніжжя височин тощо. Ширина всеєвропейських екокоридорів не має бути меншою ніж 15—20 км, а локальних — 500 м. Чим вужчий екокоридор, тим гірше він виконує своє призначення;

·         — відновлювальні райони, або території ренатуралізації, призначені для відновлення порушених компонентів екосистем, середовищ існування і ландшафтів європейського значення або повного відновлення деяких районів. Наприклад, осушені торфовища, вибиті луки, зріджені ліси тощо;

·         — буферні зони — території, що оточують природні ядра і сприяють зміцненню мережі та захисту природних ядер (біо-центрів) від впливу негативних зовнішніх факторів. Як правило, це території з регульованим режимом заповідання і господарювання;

·         — території природного розвитку призначені для посилення ефективності екомережі. Ними можуть бути території з рідкісними видами, розірвані частини екокоридорів тощо. Наприклад, типові лісові масиви, ділянки степів, що розміщені на значній відстані від екомережі.

19 жовтня

ДОБРОГО ДНЯ! 

Тема заняття: Охорона рідкісних тварин та видів тварин, що зникають.

Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ані глибше в неї проникнути… вона вічно говорить з нами і не видає своїх таємниць… вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла… Вінцем її є любов.

                                                                                                              Й. В. Гете.

В України налічується понад 40 000 видів тваринного світу, серед них є і маловідомі. Багато представників фауни охороняються у національних заповідниках. Пропонуємо відправитися у подорож , щоб своїми очима побачити вельми незвичайні і досить рідкісні тварини  України.

Перейдіть за посиланням та ознайомтеся з тваринами, які є рідкісними.

https://sites.google.com/site/ridkisnitariniiisofiivka/home/ukraieni

 

27 жовтня 

ВІТАЮ!

Тема заняття: Червона книга України: тваринний світ

Все в природі тісно взаємозв’язане. Природа є середовищем життя людини. Вона є джерелом натхнення для композиторів і письменників, художників і поетів. Недарма природу називають ненькою. Всі ми – діти природи, та не всі однаково добре до неї ставимось.

Колись давно люди брали від природи всього набагато менше. У них не було ні фабрик, ні заводів.

Але поступово багато що змінилось. У людей з`явилися поля і ферми, заводи і тепле житло, машини і багато іншого. І людям здалося, що вони не залежать від природи, що вони сильніші за неї. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, що можуть підкорити собі природу. Пройшов час і вони побачили, що це не так.

Спеціальна комісія склала список тварин і рослин, які перебувають  на межі зникнення, і список рідкісних видів. Учені назвали цей список Міжнародною Червоною книгою.

Червоний колір – сигнал тривоги, небезпеки, запобігання. Він, як червоний сигнал світлофора, запобігає: «Обережно! Може статися біда».

 А навіщо нам потрібна Червона книга?

Вона:

        Інформує, які види тварин і рослин в небезпеці;

        закликає звертати увагу на зникаючі та недостатньо вивчені види;

        запобігає зникненню рідкісних видів;

        радить, як зберегти ці рідкісні види рослин і тварин.

Залежно від стану і міри загрози видів тварин або рослин, занесених до Червоної книги, вони діляться на сім категорій. Для зручності користування, сторінки в книзі зробили кольоровими:

    На червоних  сторінках розміщена інформація про види, що знаходяться під загрозою  зникнення і які вже неможливо  врятувати без введення спеціальних заходів  охорони.

    На жовтих  сторінках— вразливі види. Ці види зустрічаються в кількостях  достатніх для виживання, але їх  чисельність дуже швидко скорочується.

    На білих сторінках розміщена інформація про рідкісні види рослин і тварин. Ці види зустрічаються дуже рідко, на обмежених  територіях, тому можуть скоро зникнути.

    На сірих сторінках— відомості про мало вивчені  і рідкі види. Можливо, вони знаходяться  під загрозою, але оскільки немає достатньої  інформації, то не можна оцінити, до якої групи вони відносяться.

    На зелених сторінках— відомості  про відновлені види  і що знаходяться  поза небезпекою.

    На чорних сторінках записані ті види,котрі  взагалі зникли з нашої планети.

 Переглянути презентацію, ознайомитися з тваринами, які занесені до Червоної книги України:  https://www.youtube.com/watch?v=nrQVE1Uw-6k

Вікторина:

1. Коли була створена Червона книга?

2. Чому вона червоного кольору?

3. Чому з лиця Землі зникають деякі види організмів?

4. Скількома кольорами позначені сторінки Червоної книги?

5. Що це за кішкоподібний звір, добре пристосований до пересування по снігу і який за добу проходить до 30 кілометрів.

6. Які види позначені на чорних сторінках Червоної книги?

7. Назвіть рибу, занесену до Червоної книги України, яка має подовжене тіло вкрите костяними щітками з гострим носом.

8. Найбільший жук Європи, що проживає в лісах Кримських та Карпатських гір.

9. Який найважчий літаючий птах в українській фауні ?

10. Найбільший звір фауни України.

11.Рекордсмени-довгожителі лісової фауни України?

 12. Рослина, квіти якої «засинають», коли змінюється погода. (Сон-трава, або сон великий)

13. Який з оленів фауни України найбільший?

14. Які тварини живуть найглибше під землею?

15.  Які птахи літають найвище?

16. Найменший звір серед ссавців?

17. Пташенята, якого птаха не знають рідної матері?

18.Стебло якої рослини може збільшуватись на 1 метр за добу?

19. Чим живляться жаби взимку?

20. Хто рекордсмен серед птахів- довгожителів?